Націнальна ідея

Реалізація національної ідеї в системі мистецької освіти Оковитий Віктор Володимирович вчитель музичного мистецтва вищої кваліфікаційної категорії Площанської ЗОШ 1-3ст. В-Бурлуцького району Харківської області

У новій редакції Державного стандарту загальної освіти проголошено компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення компетентностей учнів, а саме ключових, загальнопредметних і предметних. У Держстандарті розведено два суміжні поняття: компетенція і компетентність. Компетенція інтерпретується як суспільно визначений рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини, тобто це – задана ззовні вимога, норма, а компетентність – інтегрована здатність особистості, що складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці, тобто передбачає індивідуальний досвід використання набутих у процесі навчання компетенцій. І отже, компетентність – це знання в дії.

Стандарт чітко націлює зміст мистецької освіти на цілісність художнього розвитку особистості, адже він передбачає такі основні види діяльності учнів: -художнє сприймання (спостереження); -аналіз-інтерпретація та оцінювання; -художнє самовираження, формування власних думок і почуттів у процесівикористання знань і вмінь на практиці. Узагальнюючи , можна зробити висновок, що естетична і мистецька компетентність школяра — багатогранний показник результативності загальної мистецької освіти, що інтегрує широке коло компонентів: когнітивний (знання), практичний (уміння), аксіологічний (цінності), креативний (досвід самовираження), комунікативний (досвід спілкування).

Музичні компетентності Інтерпретаційні (здатність до аналізу та інтерпретації музичних творів, усвідомлення розвитку музичного образу, застосування відповідної термінології) Вокально-хорові виконавські (застосування вокально- хорових навичок під час виразного виконання народних і професійних пісень) Інструментально- виконавські (застосування елементарних навичок гри на музичних інструментах: народних, сучасних (електронних), прочитання та виконання партитури на дитячих музичних інструментах) Творчі (імпровізація (вокальна, інструментальна), драматизація, інсценізація, створення мелодій, ритмічних і музичних супроводів

З метою реалізації педагогічної ідеї була розроблена дидактична модель, яка розкриває цілісність та взаємозв’язок етапів уроку музичного мистецтва (організаційно-мотиваційний, змістово-компетентнісний, ціннісно-рефлексивний) і охоплює структурні компоненти навчального процесу (мету, зміст, інноваційні художньо-педагогічні технології)

Гарний ефект має проведення нестандартних уроків: урок - подорож, урок - конкурс, урок - вікторина, брейн - ринг, пошук, урок – казка, підсумкові уроки «Самий, розумний». Доцільно на підсумковому етапі уроку, під час закріплення програмового матеріалу, учням розгадують кросворди, тести; проводити у початковій школі підсумкові уроки у формі уроків-концертів. Впровадження дидактичної моделі сприяє формуванню музичних компетент- ностей, накопиченню власного музично-естетичний досвіду, розвитку потреби у творчому самовираженні в художньо-практичній діяльності тощо.

Метою організації навчального процесу на уроках музичного мистецтва є розвиток комплексу музичних компетентностей у процесі активної музичної діяльності школярів (слухання, виконання, створення). Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою тощо. Компетентнісний підхід посилює важливість творчої, проектної, інтерактивної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору змісту та форм діяльності, актуалізацію досвіду, удосконалення методів та освітніх технологій (перенесення акцентів з аналізу художнього матеріалу вчителем на самостійний пошук учнями інформації та її інтерпретацію, систематизацію, креативні та інтерактивні методи, медіа технології). З огляду на це, процес формування предметних компетентностей на уроках музичного мистецтва обумовлює використання і комбінування інноваційних художньо-педагогічних технологій навчання.

Мета вивчення художньої культури в загальноосвітній школі полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини. Формування культурної компетентності учня має бути спрямованим на опанування трьома компонентами культури, що передбачає такі напрямки її набуття:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1392-2011-п; http://www.nbuv.gov.ua/ (10.06.2013). – Назва з екрану. 2. Проблеми підготовки сучасного вчителя № 8 (Ч. 1), 2013 Світлана Ковальова стаття «ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА” 3.Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Співробітники Інституту проблем вихованняАПН України Масол Л.М. (наук. керівник), Ганнусенко Н. І., Ничкало С. А., Комаровська О. А., Оніщенко О. І. 4.Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивніьтехнології навчання: Наук.-метод. посібн. За ред. О. І. Пометун. – К.:ьВидавництво. А.С.К., 2004 – 192 с. 5.Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти.– К., 2007 6.Аристова, Л. С. Інноваційні технології викладання інтегрованих курсів освітньої галузі «Мистецтво» / Л. С. Аристова. – Луганськ : Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2012. – 259 с. – (Серія «Педагогічні науки» Вісник). – С.20-28